User Tools

Site Tools


blog:2010:04-12-nasha_vira

Наша Віра

Вона родилась у нас і росла і розвивалась з нами. Ми збираємо врожай досвіду минулих поколінь і тримаємо зерня для засіву майбутніх. Паразит релігій наніс шкоди нашим зерням, але з того, що лишилось, ми повинні відновити ланцюжок нашого роду.

Перш за все, чому ми кажемо рідна віра, а не релігія? Бо релігії і з’явились, для того, щоб зруйнувати національну глибинну віру, підточити її коріння і таким чином опанувати нацією чужинцю. Слово «релігія» складається з «ре» – поновлення від нашого «пере» – переробити щось, і «ліга» – зв’язок, від нашого «на-лиг-ач», «лиг-ати коня»…. Значить «релігія» означає «перезв’язати», розірвати минулі зв’язки. Релігія розколола світ на поняття духовний і матеріальний. Ми вважали світ єдиним, неподільним. Зброєю можна захопити землю, але не народ. Задача релігій поневолити душу народу. Задача релігій, та ж сама, як і сучасних політичних партій. Тому, коли говорять, що релігія не має відношення до політики, то просто блудять. Має і саме, що не є безпосереднє.

Сьогодні існує більше 33000 християнських сект. І ні спільні канони, ні книги і єдиний Бог не створюють єдність. Чому? Бо захоплювати чуже, добре гуртом, але при поділі постає сварня. Ось так і з християнською доктриною.

Якщо господар виростив із зерня колос, то цей колос по праву належить йому. Але коли він украв цей колос від сусіда, то він не його і інший теж має на цей колос право. Тому господарі не сваряться за свої надбання, а лише злодії. Спільнота злодіїв нічого не будує. Головною задачею її є забрати і поділити. Чули ім’я «Абдала», це той що обділя. У нас відомо як Абдула. У гебреїв є свято «абдала», на якому вони діляться між собою їжею. Імена багато чого можуть розповісти з старовини. Чи потрібен абдала господарю? Ні. Він знає як поділити доробок своєї праці.

Ось так і існують два гурти людей трутні і трударі. Так і світ існує, де постійно переважують то один, то другий. Тому, життя це колесо, або синусоїда, простіше, гойдалка.

Сьогодні світ посередника – у всьому. А посереднички від релігії стрижуть овечок і торгують раєм на небі. І в Біблії, Павло проголошує: «Коли ми духовне сіяли вам, то чи велика річ, коли ми тілесне ваше жати мем.» Але навіть Біблія говорить, що лише син лишиться в домі батька довіку, а не раб. Тому ми повинні і поводитись як ті, що живуть у своєму батьківському домі. Відроджуючи рідну віру, ми відновлюємо і оживляємо своє духовне насіння, щоб продовжити нитку свого роду і готовити основу для процвітання наших нащадків. Звичайно, не все так гладенько у цьому відновленні. Завжди з’являються ті, хто і з рідної віри мріє творити бізнес. Або не маючи досить знань і відчуттів будує її за релігійним принципом, взоруючись на християнство, чи то буддизм, гіндуїзм, юдаїзм, а все це лише опале листя природньої віри, зів’яле і підгнивше. Більше того знаходяться розумники, які мріють помалу вимішати християнство і рідну віру.

Ви чули про біотек. Вирощують рослини змінюючи (модифікуючи) генетику насіння. Бджілки квітів таких рослин не розпізнають і не сідають на них. Результат – вимирання бджіл і безпліддя рослин. А як наші клітини можуть розпізнати і переварити їжу з таких рослин? Ось так і сурогат з релігії і рідної віри.

Нам сьогодні доводять, що добре коли людина вчиться і запозичає від інших народів. Все добре в міру. Позичання призводить до відмирання творчої наснаги. Ми перестаємо творити, а лише споживаємо чужу творчисть. Споживаючи чуже ми збіднюєм не лише себе, а й наш генофонд на майбутні покоління. Цей шлях не без помилок. Але помилки вчать, а до успіхів потрібно ставитись обережно, бо голову закручують. Ми сьогодні розгублені і крутимо головою чи на захід, чи на схід нам взоруватись.

Ні на кого, лише на самих себе потрібно надіятись. І пам’ятати, що ми не отара, а громада. А це дуже велика різниця. Світогляд людини залежить від того, хто хліб кладе на його стіл, а не просто достатність харчів. Корів теж годують, але також доять.

Сповідуючи рідну віру ми бережемо пам’ять нашого роду. А що береже християнин? Чию історію?


Лідія

додано 2010-04-12


You could leave a comment if you were logged in.
blog/2010/04-12-nasha_vira.txt · Last modified: 2012/10/27 18:15 by admin